Боротьба зі зміни клімату поки безуспішна

На конференції по захисту клімату в Катовіце політики та експерти обговорюють, як знизити шкідливі викиди в атмосферу.

На конференції ООН з питань захисту клімату, яка 3 грудня стартувала у Катовіце, обговорюють Паризьке кліматичну угоду, переговори про який велися довгі роки.

Минуло три роки з тих пір, як 190 країн ООН святкували в Парижі підписання договору про захист клімату, але тепер настрої змінилися. Концентрація парникових газів в атмосфері знову оновила рекорд.

Світовий банк напередодні конференції виділив 200 мільярдів доларів на боротьбу зі зміною клімату, “пославши важливий сигнал” всьому світу послідувати його прикладу. Корреспондент.net розповідає подробиці.

Парникових газів стало більше

Всесвітня метеорологічна організація перед конференцією ООН з клімату опублікувала щорічну доповідь, в якій говориться, що концентрація вуглекислого газу в атмосфері нашої планети в черговий раз оновила рекорд, досягнувши 405,5 мільйонних часток за об’ємом в 2017 році. Такою вона була лише близько п’яти мільйонів років тому.

Попередній рекорд був досягнутий в 2016 році, тоді концентрація парникових газів в атмосфері була на рівні до 403,3 частини на мільйон.

Як змінилася планета Земля і чого очікувати

Парникові гази викидаються в атмосферу при спалюванні викопного палива та деяких інших промислових процесах, наприклад, виробництво гидрофторуглеродов, яке, при цьому, не шкодять озоновому шару.

Вчені вважають, що викиди парникових газів стали причиною зростання глобальної середньої температури та зміни клімату в останні сто років.

Організація підрахувала з 1750 року концентрація CO2 в атмосфері зросла на 146 відсотків і передумов для перелому тенденції поки немає.

Другий за значимістю довговічний парниковий газ – метан, також досяг рекордної концентрації в 1859 частин на мільярд за обсягом, або 257 відсотків від доіндустріальних рівнів.

При цьому, йдеться в доповіді, сповільнилися темпи зниження концентрації трихлорфторметана, потужного парникового і озоноруйнівної газу, забороненого Монреальським протоколом. Екологи підозрюють у порушеннях Азію.

“Вікно можливостей для вирішення проблеми зміни клімату стрімко закривається”, – генсек ВМО Петтері Таалас.

Крім того, в іншій доповіді організації йдеться, що 2018 рік, швидше за все, займе четверту сходинку в рейтингу найбільш аномально теплих років за всю історію метеорологічних спостережень, при цьому перші три рядки займають попередні три роки.


Температурні аномалії в 2018 році

 

Світовий банк подвоює допомога

Світовий банк подвоїть свої вкладення в боротьбу зі зміною клімату. З 2021 до 2025 годаыделит на ці цілі 200 мільярдів доларів. Кошти повинні насамперед допомогти бідним країнам впоратися з наслідками зміни клімату.

Ковчеги Апокаліпсису. Сховища від зерна до льоду

“Потрібно боротися з його причинами, але в той же час адаптуватися до наслідків, які часто зачіпають бідні народи найбільшою мірою”, – сказала представник СБ Крісталіна Георгієва.

У прес-релізі говориться, що Світовий банк “посилає важливий сигнал міжнародній спільноті поступити аналогічним чином”. СБ закликає державні влади “побудувати більш безпечне, більш кліматично стійке майбутнє”.

 

Паризьке угоду на конференції ООН

У 2015 році 197 країн підписали Паризьку угоду по клімату, метою якого є зміцнення глобального реагування на загрозу зміни клімату в контексті сталого розвитку та зусиль з викорінення злиднів.

Якщо середня температура атмосфери Землі підвищиться приблизно на два градуси то, як кажуть вчені, це може призвести до небезпечних і непередбачуваних змін клімату – небаченим повеней, посух та лісових пожеж. А це в свою чергу викличе нову глобальну хвилю міграції. Угода передбачає:

  • утримання зростання глобальної середньої температури набагато нижче 2 °C і обмеження зростання температури величиною 1,5 °C;
  • обмеження викидів парникових газів до рівня, коли їх будуть повністю поглинати рослини і океани, до кінця поточного сторіччя;
  • розвинені країни повинні фінансово допомагати іншим країнам у боротьбі зі зміною клімату

Зараз, через три роки, представники країн, що підписали тоді угоду в Парижі, зустрічаються знову, на цей раз у польському Катовіце. Правда, ейфорія після тієї знакової зустрічі вже пройшла.

Через рік після підписання договору про захист клімату, президентом США став Дональд Трамп, і незабаром він заявив про вихід з угоди.

Влітку 2017 року Трамп навіть організував спеціальну прес-конференцію в саду Білого дому заявив на ній, що у нього, як у президента США, “є зобов’язання тільки перед американським народом”.

Крім того, такі країни, як Росія, Ірак і Іран остаточно так і не схвалили міжнародну угоду про захист клімату. А в Австралії і Бразилії до влади прийшли дотримуються націоналістичних поглядів праві популісти, які теж не зацікавлені в глобальній захисту клімату.

Всесвітня рада по захисту клімату, в який входять близько 900 учених, декілька місяців тому представив доповідь c невтішними висновками: проблему глобальних змін клімату більше не можна відкладати на потім; діяти треба прямо зараз – інакше непоправної шкоди для екосистем планети може бути завдано вже до 2030-го року, тобто через 12 років.

Детальніше у матеріалі Залишилося 12 років. Катастрофічне танення полюсів.

 

І Україна нагріває планету

У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Communications, Україна опинилася серед країн, які активно нагрівають планету і не допомагають зупинити кліматичні зміни.

Згідно з оцінками дослідження, український підхід до навколишнього середовища сприяє тому, що середня температура на планеті збільшиться більш ніж на 5,1 відсотка градусів.

Відродження. Сонячна електростанція в Чорнобилі

В Європі, як наголошується, більш або менш лояльну до навколишнього середовища політику веде тільки Швейцарія, від діяльності якої температура підвищиться на 1,6 градуса.

 

Як вдалося затягнути озонові діри

Озоновий шар Землі повністю відновиться на всій планеті до 2060 року, підрахувала Всесвітня метеорологічна організація в листопаді.

Нагадаємо, що без озонового шару Земля беззахисна перед ультрафіолетової сонячної радіацією. А озонова діра над Антарктидою є однією з серйозних загроз глобальній екосистемі.

У 1985 році був розроблений Монреальський протокол, який встановлював терміни, протягом которыхвещества, що руйнують озоновий шар, повинні бути зняті з виробництва і виключені з використання. Він набув чинності 1 січня 1989 року.

Так, хлор – і бромсодержащіх фреоный замінили на інші речовини, наприклад фторовмісні фреони, які не вступають в реакцію з озоном.

Однак, враховуючи, що в атмосфері вже накопичилося величезна кількість руйнують озоновий шар речовин, здатних існувати десятки років, цей процес розтягнувся на довгі роки.

Експерти відзначають, що виведення з ужитку руйнують озон речовин допомагає також і в боротьбі зі зміною клімату, оскільки багато хімічні речовини, контрольовані договором, визнали також джерелами глобального потепління.

Пластик-вбивця. Світ відмовляється від трубочок


Озонова быра над Антарктидою в 2001 році / NASA

Генсек ООН Кофі Аннан каже, що “можливо, єдиним дуже успішним міжнародним угодою можна вважати Монреальський протокол”. 196 держав-членів ООН ратифікували первісну версію документа.

Як заявили у Всесвітній метеорологічній організації в минулому місяці, саме завдяки Монреальського протоколу озоновий шар Землі відновлюється.

 

ДЖЕРЕЛО